1. Словник української мови в 11 томах

безпредметно

БЕЗПРЕДМЕ́ТНО. Присл. до безпредме́тний.

Я не люблю безпредметно тужити (Фр., XI, 1952, 60);

І знову — з-поза чулого романтика.. дивився на мене практик, закоханий в техніку, закоханий не безпредметно, а з повним усвідомленням користі від техніки (Смолич, III, 1959, 551).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпредметно — безпредме́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безпредметно — Присл. до безпредметний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпредметно — БЕЗПРЕДМЕ́ТНО. Присл. до безпредме́тний. Я не люблю безпредметно тужити (І. Франко); І знову – з-поза чулого романтика .. дивився на мене практик, закоханий в техніку, закоханий не безпредметно, а з повним усвідомленням користі від техніки (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах