1. Словник української мови в 11 томах

безпрогульний

БЕЗПРОГУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має прогулів, виконується без прогулів. .

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпрогульний — безпрогу́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпрогульний — -а, -е. Який не має прогулів, виконується без прогулів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпрогульний — БЕЗПРОГУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має прогулів, виконується без прогулів. Безпрогульна робота. Словник української мови у 20 томах