1. Словник української мови в 11 томах

безпросипно

БЕЗПРОСИ́ПНО. Присл. до безпроси́пний.

Уже Христя цілий місяць живе у гостиниці. День спить, ніч гуляє. Де сама вона не була, кого у неї не перебуло. І все те безпросипно п’яне, зачуміло завзяте, безмірно розкидчасте. Вино — річкою ллється, гроші — наче полова сиплються (Мирний, III, 1954, 385);

— Він [Тит Назарович] зі мною у сварці. А коли посвариться, тоді п’є безпросипне (Збан., Малин. дзвін, 1958, 245).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпросипно — безпроси́пно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безпросипно — Присл. до безпросипний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпросипно — БЕЗПРОСИ́ПНО, розм. Присл. до безпроси́пний. Де сама вона [Христя] не була, кого у неї не перебуло. І все те безпросипно п'яне, зачуміло завзяте, безмірно розкидчасте (Панас Мирний); – Він [Тит Назарович] зі мною у сварці. А коли посвариться, тоді п'є безпросипно (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах