1. Словник української мови в 11 томах

безрадісний

БЕЗРА́ДІСНИЙ, а, е. Позбавлений радості; сумний.

Якби не було в їх надії, що тією роботою осягнуть вони мету бажану, було б життя їм безрадісне (Гр., І, 1963, 377);

У багатьох творах Манжура показав тяжке становище трудящої жінки — дівчат-наймичок, матерів у експлуататорському суспільстві, безрадісну долю дітей-сиріт (Іст. укр. літ.. І, 1954, 478);

// Який не викликає радості; похмурий, невеселий.

Заграло та й ущухло Червоне море, висохло, й осталась безрадісна пустиня після нього (Л. Укр., І, 1951, 257);

— Скажіть, Оленчук, чим вас привабив цей суворий безрадісний край? (Гончар, Таврія.., 1957, 350).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безрадісний — безра́дісний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безрадісний — Нерадісний, сумний, журливий, похмурий, невеселий, (- життя) БЕЗПРОСВІТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. безрадісний — -а, -е. Позбавлений радості; сумний. || Який не викликає радості; похмурий, невеселий. Безрадісне животіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безрадісний — БЕЗРА́ДІСНИЙ, а, е. Позбавлений радості; сумний. Якби не було в їх [них] надії, що тією роботою осягнуть вони мету бажану, було б життя їм безрадісне (Б. Грінченко); В майбутньому люди прийдуть до нього [Бога] .. Словник української мови у 20 томах
  5. безрадісний — див. сумний Словник синонімів Вусика
  6. безрадісний — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. безрадісний — Безра́дісний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безрадісний — Безрадісний, -а, -е Безотрадный. Словник української мови Грінченка