1. Словник української мови в 11 томах

безрезультатний

БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, а, е. Який не дає бажаних наслідків, результатів.

Гордій зовсім не бажав безрезультатного клопоту (Гр., II, 1963, 134);

Безрезультатними виявились.. досліди з додаванням до випарюваної сечі невеликих кількостей азотної кислоти (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безрезультатний — безрезульта́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безрезультатний — (пошук) безуспішний, безплідний, (крок) даремний, марний. Словник синонімів Караванського
  3. безрезультатний — -а, -е. Який не дає бажаних наслідків, результатів; безплідний. Безрезультатна діяльність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безрезультатний — БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, а, е. Який не дає бажаних наслідків, результатів; нерезультативний. Гордій зовсім не бажав безрезультатного клопоту (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. безрезультатний — ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙ рідше, НАДАРЕ́МНИЙ розм., ЗАДАРЕ́МНИЙ розм., ПУСТИ́Й розм., ПРОПА́ЩИЙ розм., ЗАПРОПА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови