1. Словник української мови в 11 томах

безрульний

БЕЗРУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має руля, пересувається без руля.

Гребля на двійці, парній, безрульній, мало чим різниться від одиночної (В ім’я Вітч., 1954, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безрульний — безру́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безрульний — -а, -е. Який не має руля, пересувається без руля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безрульний — БЕЗРУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має руля, пересувається без руля. Гребля на двійці, парній, безрульній, мало чим різниться від одиночної (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах