безславити

БЕЗСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. безславлять; недок., перех., рідко. Те саме, що несла́вити.

Тебе ворог топче, давить. Обдирає і безславить (Фр., XIII, 1954, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безславити — безсла́вити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. безславити — -влю, -виш; мн. безславлять; недок., перех., рідко. Те саме, що неславити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безславити — див. злословити Словник чужослів Павло Штепа
  4. безславити — БЕЗСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. безсла́влять; недок., кого, що, рідко. Те саме, що несла́вити. Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, .. якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Тебе ворог топче, давить, Обдирає і безславить (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. безславити — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  6. безславити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови