безсоромність
БЕЗСОРО́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безсоро́мний.
Відмовлення в цих найскромніших і найзаконніших вимогах [автономії] з боку Тимчасового уряду було нечуваною безсоромністю, дикою зухвалістю контрреволюціонерів.. (Ленін, 25, 1951, 79);
Молоді липи вже роздяглись й стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб., II, 1955, 248).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безсоромність — безсоро́мність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- безсоромність — -ності, ж. Абстр. ім. до безсоромний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безсоромність — БЕЗСОРО́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безсоро́мний. Дівчині моторошно стало від безсоромності, ницості її сусідів (В. Підмогильний); * У порівн. Молоді липи вже роздяглись й стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- безсоромність — Безсоро́мність, -ности, -ності, ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безсоромність — Безсоромність, -ности ж. Безстыдство. Желех. Словник української мови Грінченка