безсоромність

БЕЗСОРО́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безсоро́мний.

Відмовлення в цих найскромніших і найзаконніших вимогах [автономії] з боку Тимчасового уряду було нечуваною безсоромністю, дикою зухвалістю контрреволюціонерів.. (Ленін, 25, 1951, 79);

Молоді липи вже роздяглись й стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб., II, 1955, 248).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсоромність — безсоро́мність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безсоромність — -ності, ж. Абстр. ім. до безсоромний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсоромність — БЕЗСОРО́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безсоро́мний. Дівчині моторошно стало від безсоромності, ницості її сусідів (В. Підмогильний); * У порівн. Молоді липи вже роздяглись й стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. безсоромність — Безсоро́мність, -ности, -ності, ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безсоромність — Безсоромність, -ности ж. Безстыдство. Желех. Словник української мови Грінченка