безстидно
БЕЗСТИ́ДНО. Присл. до безсти́дний.
Чарівні були обличчя, Тільки трошки безсоромні. Розмальовані безстидно, Всі кричали мов скажені (Л. Укр., IV, 1954, 171).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безстидно — безсти́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безстидно — Присл. до безстидний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безстидно — БЕЗСТИ́ДНО. Присл. до безсти́дний. Чарівні були обличчя, Тільки трошки безсоромні, Розмальовані безстидно, Всі кричали мов скажені (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах