безстидно

БЕЗСТИ́ДНО. Присл. до безсти́дний.

Чарівні були обличчя, Тільки трошки безсоромні. Розмальовані безстидно, Всі кричали мов скажені (Л. Укр., IV, 1954, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безстидно — безсти́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безстидно — Присл. до безстидний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безстидно — БЕЗСТИ́ДНО. Присл. до безсти́дний. Чарівні були обличчя, Тільки трошки безсоромні, Розмальовані безстидно, Всі кричали мов скажені (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах