1. Словник української мови в 11 томах

безсторонність

БЕЗСТОРО́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безсторо́нній.

Начко виклав розвідку ясно й зрозуміло, з безсторонністю і спокоєм історика (Фр., VI, 1951, 249);

Треба віддати належне комісії, — вона справді виявила більшу безсторонність, ніж можна було на це сподіватися (Кулик, Записки консула, 1958, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсторонність — безсторо́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безсторонність — -ності, ж. Абстр. ім. до безсторонній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсторонність — БЕЗСТОРО́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безсторо́нній. Начко виклав розвідку ясно й зрозуміло, з безсторонністю і спокоєм історика (І. Франко); Треба віддати належне комісії – вона справді виявила більшу безсторонність, ніж можна було на це сподіватися (І. Кулик). Словник української мови у 20 томах
  4. безсторонність — Безсторо́нність, -нности, -нності, -нністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безсторонність — Безсторонність, -ности ж. Безпристрастіе. Желех. Словник української мови Грінченка