1. Словник української мови в 11 томах

безструнний

БЕЗСТРУ́ННИЙ, а, е. Який не має струн.

[Антей:] Мені не хоче муза помагати, либонь вона сьогодні не голодна, а я без неї мов безструнна ліра (Л. Укр., III, 1952, 457).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безструнний — безстру́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безструнний — -а, -е. Який не має струн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безструнний — БЕЗСТРУ́ННИЙ, а, е. Який не має струн. [Антей:] Мені не хоче муза помагати, либонь вона сьогодні не голодна, а я без неї мов безструнна ліра (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах