1. Словник української мови в 11 томах

безсюжетний

БЕЗСЮЖЕ́ТНИЙ, а, е, літ. Який не має певного сюжету.

Такі новели [М. Черемшини], як "Село потерпає" або "Після бою", мають характер безсюжетних малюнків, які узагальнено зображують війну як страшне лихо (Іст. укр. літ., І, 1954, 692);

Не можна сказати, що лірика взагалі безсюжетна (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсюжетний — безсюже́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безсюжетний — -а, -е, літ. Який не має певного сюжету. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсюжетний — БЕЗСЮЖЕ́ТНИЙ, а, е. Який не має певного сюжету. Не можна сказати, що лірика взагалі безсюжетна (з наук. літ.); Такі новели Марка Черемшини, як “Село потерпає” або “Після бою”, мають характер безсюжетних малюнків... Словник української мови у 20 томах