1. Словник української мови в 11 томах

безтарка

БЕЗТА́РКА, и, ж., розм. Віз або машина, пристосовані для перевезення сільськогосподарських продуктів без тари.

До безтарки, застеленої брезентом, насипали відрами зерно з-під віялки (Ю. Янов., Мир, 1956, 103);

На подвір’ї стоїть безтарка, наповнена яблуками (Стельмах, На.. землі, 1949, 557).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безтарка — безта́рка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. безтарка — -и, ж., розм. Віз або машина з високими бортами, пристосовані для перевезення сільськогосподарських продуктів без тари. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безтарка — БЕЗТА́РКА, и, ж., розм. Віз або машина, пристосовані для перевезення сільськогосподарських продуктів без тари. До безтарки, застеленої брезентом, насипали відрами зерно з-під віялки (Ю. Яновський); На подвір'ї стоїть безтарка, наповнена яблуками (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. безтарка — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. Словник синонімів української мови