безхмарно

БЕЗХМА́РНО. Присл. до безхма́рний.

Уже вечоріло. Сонце заходило безхмарна (Гончар, І, 1954, 483);

// у знач. присудк. сл.

На душі полковника ставало гарно, тепло і безхмарне (Рибак, Що сталося.., 1947, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безхмарно — безхма́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безхмарно — Присл. до безхмарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безхмарно — БЕЗХМА́РНО. Присл. до безхма́рний. Уже вечоріло. Сонце заходило безхмарно (О. Гончар); // у знач. пред. На душі полковника ставало гарно, тепло і безхмарно (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  4. безхмарно — Безхмарно нар. Безоблачно. Словник української мови Грінченка