безхмарно
БЕЗХМА́РНО. Присл. до безхма́рний.
Уже вечоріло. Сонце заходило безхмарна (Гончар, І, 1954, 483);
// у знач. присудк. сл.
На душі полковника ставало гарно, тепло і безхмарне (Рибак, Що сталося.., 1947, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безхмарно — безхма́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безхмарно — Присл. до безхмарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безхмарно — БЕЗХМА́РНО. Присл. до безхма́рний. Уже вечоріло. Сонце заходило безхмарно (О. Гончар); // у знач. пред. На душі полковника ставало гарно, тепло і безхмарно (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
- безхмарно — Безхмарно нар. Безоблачно. Словник української мови Грінченка