1. Словник української мови в 11 томах

безчинствувати

БЕЗЧИ́НСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Робити безчинства, бешкет; бешкетувати.

В приміських селах безчинствує отаман Гаркуша, поголовна вирізує наших сільських комунарів (Гончар, II, 1959, 105).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безчинствувати — безчи́нствувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. безчинствувати — -ую, -уєш, недок. Робити безчинства, бешкет; бешкетувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безчинствувати — Бешкетувати, побешкетувати, збешкетувати, набешкетувати, галабурдити, погалабурдити, згалабурдити, нагалабурдити, сваволити, посваволити Словник чужослів Павло Штепа
  4. безчинствувати — БЕЗЧИ́НСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Робити безчинства, бешкет; бешкетувати. Безчинствувати з відчаю. Словник української мови у 20 томах
  5. безчинствувати — БЕШКЕТУВА́ТИ (грубо порушувати загальноприйняті норми моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВУВАТИ, РОЗБІ́ЙНИЧАТИ підсил. розм.; СВАВО́ЛИТИ, СВАВІ́ЛЬНИЧАТИ розм. (діяти на власний розсуд, ні на кого й ні на що не зважаючи). Словник синонімів української мови