белемніти
БЕЛЕМНІ́ТИ, ів, мн. Група вимерлих морських молюсків класу головоногих.
В.. відкладах [вапняків] багато окам’янілостей.. Особливо численні рештки белемнітів (Геол. Укр., 1959, 610).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- белемніти — -ів, мн. Група вимерлих морських молюсків класу головоногих. Великий тлумачний словник сучасної мови
- белемніти — белемні́ти (від грец. βέλεμνον – бойова сокира) викопні головоногі молюски. Словник іншомовних слів Мельничука
- белемніти — Викопні головоногі молюски; існували в період від карбону до еоцену; були предками сучасних головоногих; мали внутрішню черепашку стрілоподібної форми, яку теп. знаходять в закам'янілостях. Універсальний словник-енциклопедія