бережливий
БЕРЕЖЛИ́ВИЙ, а, е. Ощадливий, економний.
Колгоспники, як справжні бережливі господарі, почали рахувати кожну копійку, ..повели рішучу боротьбу з марнотратством (Ком. Укр., 3, 1963, 23);
// у знач. ім. бережли́вий, вого, ч. Ощадлива, економна людина.
Чи порвалося що з одежі, при бійці, до останку, — вони йому вислужену й залежану в якого бережливого брали й давали… (Мирний, І, 1949, 223).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me