берека
БЕРЕ́КА, и, ж.
1. (Sorbus tormimalis). Листяне дерево, що використовується в захисних лісонасадженнях.
На Правобережжі Української РСР успішно росте в лісових смугах явір.., а також берека (Бот. ж., X, 1, 1953, 4);
Береку широко використовують і як декоративне дерево у парковому будівництві (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 74).
2. Цінна промислова деревина цього дерева.
3. збірн. Кисло-солодкі зимові плоди (ягоди) цього дерева.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- берека — бере́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- берека — -и, ж. 1》 Листяне дерево, що використовується в захисних лісонасадженнях. 2》 Цінна промислова деревина цього дерева. 3》 збірн. Кисло-солодкі зимові плоди (ягоди) цього дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
- берека — БЕРЕ́КА, и, ж. 1. Листяне світлолюбне дерево родини розових, що використовується в захисних лісонасадженнях. Береку широко використовують і як декоративне дерево у парковому будівництві (з наук. літ.). 2. Цінна промислова деревина цього дерева. Словник української мови у 20 томах
- берека — Берека, -ки ж. раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. І. 133. Словник української мови Грінченка