берлога
БЕРЛО́ГА, и, ж., рідко. Те саме, що барлі́г 1, 2.
Неначе з берлоги Медвідь виліз, ледве, ледве Переносить ноги (Шевч., І, 1951, 252);
Тільки один димар нагадував, що то не берлога звіряча, а людська оселя (Мирний, І, 1949, 178).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- берлога — берло́га іменник жіночого роду барліг рідко Орфографічний словник української мови
- берлога — Барліг, баруля, гайно, кубло, кублище, лігво, лігвище, мирлуга, тирло, див. леговище Словник чужослів Павло Штепа
- берлога — БЕРЛО́ГА, и, ж., рідко. Те саме, що барлі́г 1, 2. Неначе з берлоги Медвідь виліз, ледве, ледве Переносить ноги (Т. Шевченко); Тільки один димар нагадував, що то не берлога звіряча, а людська оселя (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- берлога — БАРЛІ́Г зневажл. (неохайне, брудне житло або постіль), БЕРЛО́ГА зневажл. рідше, ЛІ́ГВО зневажл. Арсен згадував необачне вторгнення в брудний барліг Сачка, де зазнав приниження і образи (Л. Словник синонімів української мови