1. Словник української мови в 11 томах

берлога

БЕРЛО́ГА, и, ж., рідко. Те саме, що барлі́г 1, 2.

Неначе з берлоги Медвідь виліз, ледве, ледве Переносить ноги (Шевч., І, 1951, 252);

Тільки один димар нагадував, що то не берлога звіряча, а людська оселя (Мирний, І, 1949, 178).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берлога — берло́га іменник жіночого роду барліг рідко Орфографічний словник української мови
  2. берлога — Барліг, баруля, гайно, кубло, кублище, лігво, лігвище, мирлуга, тирло, див. леговище Словник чужослів Павло Штепа
  3. берлога — БЕРЛО́ГА, и, ж., рідко. Те саме, що барлі́г 1, 2. Неначе з берлоги Медвідь виліз, ледве, ледве Переносить ноги (Т. Шевченко); Тільки один димар нагадував, що то не берлога звіряча, а людська оселя (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. берлога — БАРЛІ́Г зневажл. (неохайне, брудне житло або постіль), БЕРЛО́ГА зневажл. рідше, ЛІ́ГВО зневажл. Арсен згадував необачне вторгнення в брудний барліг Сачка, де зазнав приниження і образи (Л. Словник синонімів української мови