1. Словник української мови в 11 томах

бинтування

БИНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бинтува́ти.

Коли бинтування закінчили, Князьковський стер піт з чола і сів перепочити (Смолич, Театр.., 1946, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бинтування — бинтува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бинтування — -я, с. Дія за знач. бинтувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бинтування — БИНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бинтува́ти. Коли бинтування закінчили, Князьковський стер піт з чола і сів перепочити (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах