1. Словник української мови в 11 томах

бички

БИЧКИ́, і́в, мн. (одн. бичо́к, чка́, ч.). Невелика головата морська риба.

Сьогодні він устав дуже рано, щоб піти, на берег і наловити бичків (Трубл., II, 1955, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бички — -ів, мн. (одн. бичок, -чка, ч.). Невелика головата морська риба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Бички — Бички́ множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови