1. Словник української мови в 11 томах

благовірна

БЛАГОВІ́РНА, ної, ж., жарт. Дружина, жінка.

— Уже… защебетала, — милуючись дружиною, ..добродушно промовив Горбатюк. Потім звернувся до Турбая. — Оце ж і є моя благовірна (Руд., Остання шабля, 1959, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благовірна — благові́рна іменник жіночого роду, істота жарт. Орфографічний словник української мови
  2. благовірна — -ної, ж., жарт. Дружина, жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благовірна — БЛАГОВІ́РНА, ної, ж., жарт. Дружина, жінка. – Уже... защебетала, – милуючись дружиною, .. добродушно промовив Горбатюк. Потім звернувся до Турбая. – Оце ж і є моя благовірна (М. Словник української мови у 20 томах
  4. благовірна — див. дружина Словник синонімів Вусика
  5. благовірна — ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка), ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКА розм., БА́БА розм., ПОЛОВИ́НА жарт., ПА́НІ розм., БЛАГОВІ́РНА заст., жарт., ЖОНА́ заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́ розм. Словник синонімів української мови