благоглупість

БЛАГОГЛУ́ПІСТЬ, пості, ж., ірон. Повчальний формою, але нерозумний вислів; дурниця.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благоглупість — благоглу́пість іменник жіночого роду ірон. Орфографічний словник української мови
  2. благоглупість — див. глупота; нісенітниця Словник синонімів Вусика