1. Словник української мови в 11 томах

благодійний

БЛАГОДІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Який дає, приносить добро, користь; корисний.

Під благодійним сонячним промінням підводились прибиті дощем жита (Рибак, Помилка.., 1940, 275);

// Благотворний, добрий.

Благодійний вплив.

2. дорев. Признач. для подавання матеріальної допомоги бідним, сиротам і т. ін.

У притулку було двадцятеро дівчаток різного віку.. Це був власний благодійний заклад графині Скаржинської (Донч., III, 1956, 22);

Було ясно, що просвітительсько-культурницькі і благодійні заходи не є тим шляхом, який приводить до поліпшення становища трудящих (Життя К.-Карого, 1957, 23);

Благодійний спектакль.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благодійний — благоді́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. благодійний — [благод’ійнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. благодійний — -а, -е. 1》 Який дає, приносить добро, користь; корисний. || Благотворний, добрий. Благодійний вплив. 2》 заст. Признач. для подавання матеріальної допомоги бідним, сиротам і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. благодійний — Добродійний, доброчинний Словник чужослів Павло Штепа
  5. благодійний — БЛАГОДІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Признач. для надання матеріальної допомоги бідним, сиротам і т. ін. У притулку було двадцятеро дівчаток різного віку .. Це був власний благодійний заклад графині Скаржинської (О. Словник української мови у 20 томах
  6. благодійний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  7. благодійний — КО́РИ́СНИЙ (який дає добрі наслідки, здатний приносити користь); НЕБЕЗКОРИ́СНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм. (який дає певну користь); ДО́БРИЙ, ДОБРОДІ́ЙНИЙ, БЛАГОДІ́ЙНИЙ, ДОБРОЧИ́ННИЙ, БЛАГОТВО́РНИЙ (в основі якого лежить бажання добра комусь... Словник синонімів української мови
  8. благодійний — Благоді́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)