благородно
БЛАГОРО́ДНО. Присл. до благоро́дний 1, 2.
Яку психологічну ломку пережила вона, щоб благородно виконати найвище покликання жінки — стати матір’ю (Ле, Міжгір’я, 1953, 342);
// у знач. присудк. сл.
Се з вашого боку так гарно, так благородно! (Фр., III, 1950, 236).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благородно — благоро́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- благородно — По-лицарськи, по-козацьки, чесно < всі п. ф.. Словник синонімів Караванського
- благородно — Присл. до благородний 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- благородно — БЛАГОРО́ДНО. Присл. до благоро́дний 1, 2. Хто ж так благородно вирішив її [Марту] просвітити? Ваш друг (В. Підмогильний); Яку психологічну ломку пережила вона, щоб благородно виконати найвище покликання жінки – стати матір'ю (Іван Ле); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах