1. Словник української мови в 11 томах

блазенство

БЛАЗЕ́НСТВО, а, с. Удавання з себе блазня, дурника; штукарство.

Блазенством довелося панові Струве прикривати своє цілковите безсилля спростувати Маркса (Ленін, 20, 1950, 172);

Не кажемо вже про суцільне блазенство й антинародне блюзнірство представників "лівої формації мистецтв" (Рильський, III, 1956, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блазенство — блазе́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. блазенство — -а, с. Удавання з себе блазня, дурника; штукарство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блазенство — БЛАЗЕ́НСТВО, а, с. Удавання з себе блазня, дурника; штукарство. Не кажемо вже про суцільне блазенство й антинародне блюзнірство представників “лівої формації мистецтв” (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. блазенство — БЛАЗЕ́НСТВО (зневажливо про вчинки, поведінку, висловлювання і т. ін. того або тих, хто удає з себе блазня, дурника), БЛАЗНЮВА́ННЯ, КРИВЛЯ́ННЯ, ФІГЛЯ́РСТВО, КЛОУНА́ДА, БУФОНА́ДА, БАЛАГА́Н рідше (недоречне, брутальне блазенство). Словник синонімів української мови
  5. блазенство — Блазенство, -ва с. Шутовство, дурачество. Ном. № 8108. Йому все блазенство в голові. Гордуєш хирного ума блазенством. К. Дз. 21. Словник української мови Грінченка