1. Словник української мови в 11 томах

блейвас

БЛЕ́ЙВАС, у, ч., заст. Те саме, що блейве́йс; білила.

Щоки, терли [молодиці] манією, А блейвасом і ніс, і лоб (Котл., І, 1952, 140).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блейвас — бле́йвас іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. блейвас — -у, ч. Те саме, що блейвейс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блейвас — БЛЕ́ЙВАС, БЛЕЙВЕ́ЙС, у, ч., заст. Свинцеве білило. Щоки терли [молодиці] манією, А блейвасом і ніс, і лоб (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  4. блейвас — БІЛИ́ЛА мн. (біла речовина, що застосовується як косметичний засіб для фарбування обличчя), БІ́ЛЛЯ діал.; БЛЕЙВЕ́ЙС (БЛЕ́ЙВАС) заст. (свинцеві білила); ШТУКАТУ́РКА ірон. (товстий шар білил або пудри на обличчі). Словник синонімів української мови
  5. блейвас — Бле́йвас, -су, -сові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. блейвас — Блейвас, -су м. Свинцовыя бѣлила, бѣлила. Бо щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. ІІІ. 49. Словник української мови Грінченка