1. Словник української мови в 11 томах

блеяння

БЛЕ́ЯННЯ, я, с., діал. Бекання.

Йому пригадалися зелені ниви.., почулося блеяння овець (Фр., І, 1955, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блеяння — -я, с., діал. Бекання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блеяння — БЛЕ́ЯННЯ, я, с., діал. Бекання. Йому пригадалися зелені ниви.., почулося блеяння овець (І. Франко); Почулося овече блеяння, з півночі над степом котилася курява (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах