близити

БЛИ́ЗИТИ, ить, недок., рідко. Наближати.

[Петро:] Все, здається, близило мене до щастя (Котл., II, 1953, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. близити — бли́зити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. близити — -ить, недок., рідко. Наближати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. близити — БЛИ́ЗИТИ, ить, недок., рідко. Наближати. [Петро:] Все, здається, близило мене до щастя (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  4. близити — Близити, -жу, -виш гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя. Котл. Н. П. 393. Словник української мови Грінченка