1. Словник української мови в 11 томах

блимавка

БЛИ́МАВКА, и, ж. Освітлювальний прилад (лампа, каганець і т. ін.), що горить слабо, блимаючи, і дав мало світла.

— Прийде час, — ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (Гончар, Таврія.., 1957, 449);

// Тьмяне світло; далекий, неяскравий вогник; блукаючий вогник.

Бліда радість засвітилася в її очах, наче повабила її на болоті мінлива блимавка (Тулуб, Людолови, II, 1957, 439).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блимавка — бли́мавка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. блимавка — -и, ж. Освітлювальний прилад, що горить слабо, блимаючи, і дає мало світла. || Тьмяне світло; далекий, неяскравий вогник; блукаючий вогонь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блимавка — БЛИ́МАВКА, и, ж. Освітлювальний прилад (лампа, каганець і т. ін.), що горить слабо, блимаючи, і дає мало світла. – Прийде час, – ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (О. Словник української мови у 20 томах
  4. блимавка — див. блискавка; каганець Словник синонімів Вусика
  5. блимавка — КАГАНЕ́ЦЬ (невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, в який наливається олія, гас тощо), ПЛО́ШКА, БЛИКУ́Н розм., БЛИ́МАВКА розм., БЛИСКУНЕ́ЦЬ розм., МИГУНЕ́ЦЬ розм., МО́РГАВКА розм., СЛІПА́К розм., СЛІПУ́ШКА розм. Словник синонімів української мови
  6. блимавка — Блимавка, -ки ж. Блуждающій огонь. Желех. Словник української мови Грінченка