блискавиця
БЛИСКАВИ́ЦЯ, і, ж.
1. Те саме, що бли́скавка 1.
Надворі чорно; блискавиця поблискує (Вовчок, І, 1955, 246);
В синіх хмарах миготять блискавиці… (Мирний, V, 1955, 265);
Ой, то-то не грім-громовиця. Не ясная блискавиця… А тільки це то з синього моря Першою обізвалась — вдарила "Аврора" (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 32);
Десь далеко спалахнули відблиски грозових блискавиць (Кач., Вибр., 1953, 324);
*Образно. Миттю гніву блискавиця в очах потомлених пройшла (Уп., Вірші.., 1957, 208);
*У порівн. Як блискавиця, вразила її та краса чаруюча — впала пані без пам’яті (Вовчок, І, 1955, 358).
2. Короткий спалах вночі на обрії без грому — відблиск далекої блискавки; зірниця.
Пливла над ними зоряна ніч, десь на обрії спалахували блискавиці (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 233).
Значення в інших словниках
- блискавиця — блискави́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- блискавиця — -і, ж. 1》 Те саме, що блискавка 1). 2》 Короткий спалах вночі на обрії без грому – відблиск далекої блискавки; зірниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блискавиця — БЛИСКАВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те саме, що бли́скавка 1. Надворі чорно; блискавиця поблискує (Марко Вовчок); Десь далеко спалахнули відблиски грозових блискавиць (Я. Качура); Із радісним буремним громом спадають з неба блискавиці (В. Словник української мови у 20 томах
- блискавиця — див. блискавка; спалах Словник синонімів Вусика
- блискавиця — БЛИСКАВИ́ЦЯ (короткий спалах вночі на обрії без грому — відблиск далекої блискавки), ЗІРНИ́ЦЯ, МИ́ГАВКА розм., МО́РГАВКА рідше. На городі вітер шумить вербами, надворі чорно: блискавиця поблискує (Марко Вовчок); — Десь гроза, — сказав він... Словник синонімів української мови
- блискавиця — Блискави́ця, -ці, -цею, -це! -ви́ці, -ви́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- блискавиця — Блискавиця, -ці ж. 1) Зарница. 2) = блискавка 1. Ном. № 336. Грім, блискавиця, вихор.... ЗОЮР. II. 40. Блиснули шаблями як блискавиця. АД. І. 23. Словник української мови Грінченка