1. Словник української мови в 11 томах

блохи

БЛО́ХИ, бліх, мн., заст. Рід дитячої гри.

Старшенький .. грає з нею у коні, у блохи, у хрещика (Мирний, IV, 1955, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блохи — БЛО́ХИ, бліх, мн., заст. Рід дитячої гри. Старшенький .. грає з нею у коні, у блохи, у хрещика (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  2. блохи — Родина невел. кровососних комах; бл. 1500 видів; можуть скакати на вис., що у 200 разів перевищує довж. їхнього тіла; зовнішні паразити; для людини небезпечні б. людські, деякі переносять інфекційні хвороби (б. щуряча з Індії та Африки — інфекцію чуми). Універсальний словник-енциклопедія