1. Словник української мови в 11 томах

богомільно

БОГОМІ́ЛЬНО, присл. Побожно; благальне.

Саня склала руки і богомільне дивилась на неї (Коцюб., II, 1955, 431).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богомільно — богомі́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. богомільно — присл. Побожно; благально. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богомільно — БОГОМІ́ЛЬНО, присл. Побожно; благально. Саня склала руки і богомільно дивилась на неї (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах