богослужебний

БОГОСЛУЖЕ́БНИЙ, а, е. Те саме, що богослужбо́вий.

В світлиці нема жодної книги — ні світської, ні богослужебної, ні духовної (Стельмах, Хліб.., 1959, 424).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богослужебний — богослуже́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. богослужебний — -а, -е. Те саме, що богослужбовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богослужебний — БОГОСЛУЖЕ́БНИЙ, а, е. Те саме, що богослужбо́вий. Читання учено з богослужебних книг, особливо Часослова і Псалтиря (І. Крип'якевич); В світлиці нема жодної книги – ні світської, ні богослужебної, ні духовної (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах