божествити
БОЖЕСТВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. божествля́ть; недок. перех. заст. Відчувати до когось надзвичайну любов, шанувати когось як бога, схилятися перед ким-небудь.
Шевченко, якого вона [Леся Українка] божествила, тільки за ранньої пори її творчості мав на неї безпосередній стилістичний вплив (Рильський, III, 1955, 296).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- божествити — божестви́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- божествити — -влю, -виш; мн. божествлять; недок., перех. заст. Відчувати до когось надзвичайну любов, шанувати когось як Бога, схилятися перед ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- божествити — БОЖЕСТВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. божествля́ть; недок., кого, рідко. Відчувати до когось надзвичайну любов, шанувати когось, як Бога, схилятися перед ким-небудь. На фронті він тужив за своєю любою дружиною, яку на віддалі починав просто-таки божествити (В. Словник української мови у 20 томах
- божествити — див. обожнювати Словник синонімів Вусика
- божествити — ЛЮБИ́ТИ (відчувати глибоку відданість, прихильність, симпатію до кого-, чого-небудь), ЖА́ЛУВАТИ, ДИ́ХАТИ ким, чим, КОХА́ТИ рідко, ПОЛЮБЛЯ́ТИ розм., ДОЛЮ́БЛЮВАТИ розм., ДОЛЮБЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови