божничок

БОЖНИЧО́К, чка́, ч., заст. Зменш. до божни́к.

З божничка виглядали дорогі образи з-за лісу васильків, м’яти (Мирний, II, 1954, 250).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божничок — божничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. божничок — -чка, ч. Зменш. до божник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. божничок — БОЖНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до божни́к. З божничка виглядали дорогі образи з-за лісу васильків, м'яти (Панас Мирний); Потім, ляскаючи зубами, .. підійшов до Адамка, що забився в куток під божничок, вхопив його за в'язи (С. Черкасенко). Словник української мови у 20 томах
  4. божничок — Божничок, -чка м. ум. отъ божник. Словник української мови Грінченка