божничок
БОЖНИЧО́К, чка́, ч., заст. Зменш. до божни́к.
З божничка виглядали дорогі образи з-за лісу васильків, м’яти (Мирний, II, 1954, 250).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- божничок — божничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- божничок — -чка, ч. Зменш. до божник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- божничок — БОЖНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до божни́к. З божничка виглядали дорогі образи з-за лісу васильків, м'яти (Панас Мирний); Потім, ляскаючи зубами, .. підійшов до Адамка, що забився в куток під божничок, вхопив його за в'язи (С. Черкасенко). Словник української мови у 20 томах
- божничок — Божничок, -чка м. ум. отъ божник. Словник української мови Грінченка