бокаса
БОКАСА́, присл., розм. Боком.
А кінь жахається да рже. На дибки спиниться да гривою мотає, То піде бокаса, то б’ється і кусає (Греб., І, 1957, 68);
Кинувся вбік.. вороний, пішов бокаса в степ (Гончар, Таврія… 1957, 409).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бокаса — бокаса́ прислівник боком незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- бокаса — присл., розм. Боком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бокаса — БОКАСА́, присл., розм. Боком. А кінь жахається та рже. На дибки спиниться та гривою мотає, То піде бокаса, то б'ється і кусає (Є. Гребінка); Машина після вибуху пішла якось бокаса (І. Багряний); Кинувся вбік .. вороний, пішов бокаса в степ (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- бокаса — Бокаса нар. Бокомъ, бочкомъ. На диби спиниться та гривою мотає, то піде бокаса, то б'ється і кусає. Греб. 382. Словник української мови Грінченка