бокаса

БОКАСА́, присл., розм. Боком.

А кінь жахається да рже. На дибки спиниться да гривою мотає, То піде бокаса, то б’ється і кусає (Греб., І, 1957, 68);

Кинувся вбік.. вороний, пішов бокаса в степ (Гончар, Таврія… 1957, 409).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бокаса — бокаса́ прислівник боком незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. бокаса — присл., розм. Боком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бокаса — БОКАСА́, присл., розм. Боком. А кінь жахається та рже. На дибки спиниться та гривою мотає, То піде бокаса, то б'ється і кусає (Є. Гребінка); Машина після вибуху пішла якось бокаса (І. Багряний); Кинувся вбік .. вороний, пішов бокаса в степ (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. бокаса — Бокаса нар. Бокомъ, бочкомъ. На диби спиниться та гривою мотає, то піде бокаса, то б'ється і кусає. Греб. 382. Словник української мови Грінченка