бокло
БО́КЛО, а, с., діал. Боклаг.
Серед рожевого полум’я, наче червоні бокла, стоїть-колишеться сонячне коло (Мирний, IV, 1955, 322).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бокло — бо́кло іменник середнього роду боклаг діал. Орфографічний словник української мови
- бокло — -а, с., діал. Боклаг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бокло — БО́КЛО, а, с., діал. Боклаг. Серед рожевого полум'я, наче червоні бокла, стоїть-колишеться сонячне коло (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- бокло — Бокло, -ла с. = боклага. Брацл. у. Словник української мови Грінченка