бокло

БО́КЛО, а, с., діал. Боклаг.

Серед рожевого полум’я, наче червоні бокла, стоїть-колишеться сонячне коло (Мирний, IV, 1955, 322).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бокло — бо́кло іменник середнього роду боклаг діал. Орфографічний словник української мови
  2. бокло — -а, с., діал. Боклаг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бокло — БО́КЛО, а, с., діал. Боклаг. Серед рожевого полум'я, наче червоні бокла, стоїть-колишеться сонячне коло (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. бокло — Бокло, -ла с. = боклага. Брацл. у. Словник української мови Грінченка