болванка
БОЛВА́НКА, и, ж., техн. Злиток сталі, шматок заліза для якого-небудь виробу.
Молот з гуркотом м’яв і бив покірливу м’яку крицю, чавив у смужки, розкочував у довгі циліндричні болванки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 316).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- болванка — болва́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- болванка — -и, ж., тех. Злиток сталі, шматок заліза для якого-небудь виробу; заготовка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- болванка — (метал.) виливанка Словник чужослів Павло Штепа
- болванка — БОЛВА́НКА, и, ж. 1. техн. Шматок заліза, дерева і т. ін. для виготовлення якого-небудь виробу. Молот з гуркотом м'яв і бив покірливу м'яку крицю, чавив у смужки, розкочував у довгі циліндричні болванки (З. Словник української мови у 20 томах
- болванка — И, ж. Великий золотий перстень, печатка. Я точно пам'ятаю, що на вказівному пальці у нього була болванка. Словник сучасного українського сленгу