боління

БОЛІ́ННЯ, я, с.

1. Стан за знач. болі́ти²; муки, страждання.

Він разом з ним жив, він вкупі з ним ділив і радощі й боління (Стар., Облога.., 1961, 41);

Прости мені усі боління. Що я в житті тобі завдав (Мас., Сорок.., 1957, 240);

Всі боління переборюйте й вагання. Хай живе святе горіння й братнє поміж нас єднання! (Тич., II, 1957, 240).

2. розм., рідко. Стан за знач. болі́ти³.

Геть боління!.. Я дужий віднині (Граб., І, 1959, 264).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боління — БОЛІ́ННЯ¹, я, с. Стан за знач. болі́ти¹. Прости мені усі боління, Що я в житті тобі завдав (Т. Масенко). БОЛІ́ННЯ², я, с. Стан за знач. болі́ти². Він разом з ним жив, він вкупі з ним ділив і радощі, й боління (М. Словник української мови у 20 томах
  2. боління — МУ́КА (стан, зумовлений фізичними болями, душевними переживаннями тощо), МУ́КИ, СТРАЖДА́ННЯ, ТОРТУ́РИ (ТОРТУ́РА рідше), МОРДУВА́ННЯ, БОЛІ́ННЯ, КАРА́ННЯ, КАТУВА́ННЯ, МИТА́РСТВО книжн., ГРИЗО́ТА розм., ГРИ́ЖА діал. (важкі переживання). Словник синонімів української мови
  3. боління — болі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. боління — -я, с. 1》 Стан за знач. боліти II; муки, страждання. 2》 розм., рідко. Стан за знач. боліти III. Великий тлумачний словник сучасної мови