1. Словник української мови в 11 томах

борсучище

БОРСУЧИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до борсу́к.

— Перед тим, як заснути на зиму, він вештається по лісу, — розповідав пошепки лісничий, — жирує борсучище (Донч., IV, 1957, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борсучище — борсучи́ще іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. борсучище — БОРСУЧИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до борсу́к. – Перед тим, як заснути на зиму, він вештається по лісу, – розповідав пошепки лісничий, – жирує борсучище (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах