бортик

БО́РТИК, а, ч. Зменш. до борт.

Мчать з люків моряки, шикуються біля бортиків на прапор (Корн., І, 1955, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бортик — бо́ртик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бортик — -а, ч. Зменш. до борт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бортик — БО́РТИК, а, ч. Зменш. до борт 1–3. Мчать з люків моряки, шикуються біля бортиків на прапор (О. Корнійчук). Словник української мови у 20 томах