1. Словник української мови в 11 томах

боти

БО́ТИ, ів, мн. (одн. бот, а, ч.).

1. Зимове взуття, яке носять поверх черевиків.

Ніна скинула шубку, боти (Донч., V, 1957, 355);

// Високі калоші (переважно гумові).

Промивальники [паровозів] в гумових ботах з брандспойтами в руках метушились і кричали (Донч., І, 1956, 418).

2. заст. Чоботи з короткими халявами.

Та на козаку боти, та на козаку нові (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боти — -ів, мн. (одн. бот, -а, ч.). 1》 Зимове взуття, що його носять поверх черевиків. || Високі калоші (перев. гумові). 2》 заст. Чоботи з короткими халявами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. боти — див. калош, обув Словник чужослів Павло Штепа
  3. боти — БО́ТИ, ів, мн. (одн. бот, а, ч.). 1. Зимове взуття (перев. гумове), яке носять поверх черевиків. Промивальники [паровозів] в гумових ботах з брандспойтами в руках метушились і кричали (О. Донченко). 2. заст. Чоботи з короткими халявами. Словник української мови у 20 томах
  4. боти — Ів, мн. 1. Черевики. 2. Взуття. Прикольні боти. Словник сучасного українського сленгу
  5. боти — (-ів) мн. Словник жарґонної лексики української мови
  6. боти — Боти мн. (ед. ч. бота?) Дубовыя доски для лодокъ. Браун. 19. Словник української мови Грінченка