боєзапас
БОЄЗАПА́С, у, ч. Бойовий запас; визначена командуванням кількість бойових припасів.
Розіклали [червонофлотці] в погребку боєзапас, пляшки із запалювальною рідиною, гранати (Кучер, Чорноморці, 1956, 347).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боєзапас — боєзапа́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- боєзапас — -у, ч. Бойовий запас; визначена командуванням кількість бойових припасів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боєзапас — БОЄЗАПА́С, у, ч., військ. Бойовий запас; визначена командуванням кількість бойових припасів, необхідна для виконання бойового завдання. У трагедії “Новоросійська” першою, найпростішою версією, яка влаштовувала верхи, був вибух боєзапасу (із журн.). Словник української мови у 20 томах