бракнути
БРА́КНУТИ, не, док., безос., розм. Те саме, що бракува́ти¹.
Не бракло, здається, Охрімові ані розваги, ані прозору (Вовчок, Вибр., 1937, 300);
Мільці бракло сил дальше іти… (Фр., VIII, 1952, 221);
Ніколи нам не бракне диваків… (Рильський, І, 1956, 98).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бракнути — бра́кнути дієслово недоконаного виду бракувати розм. Орфографічний словник української мови
- бракнути — БРА́КНУТИ, не, недок., безос., розм. Те саме, що бракува́ти¹. Не бракло, здається, Охрімові ані розваги, ані прозору (Марко Вовчок); Мільці бракло сил дальше іти... (І. Франко); Ніколи нам не бракне диваків... (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- бракнути — Бракнути, -не гл. безл. Недоставать. Бракне копійки. Словник української мови Грінченка