1. Словник української мови в 11 томах

братній

БРА́ТНІЙ, я, є.

1. Прикм. до брат 1, 2.

З думки мені не йде братня біда (Сл. Гр.);

Щоб братню кров пролити, просять І потім в дар тобі приносять З пожару вкради покров.!! (Шевч., І, 1963, 327);

// Належний братові, братам.

Я не спала, не дрімала, ..Лиш в один дивилась бік — Де Іван мій, де талан мій Білим тілом, їм смілим Захищає нашу хату. Братню хату захищає Від напасників-шулік (Рильський, II, 1960, 248).

2. Власт. братові; такий, який буває між братами; братерський, товариський, дружній.

Фрунзе дивився на [бійців], і тепле братнє почуття переповнювало його (Гончар, II, 1959, 425).

3. Який живе в братерстві, в братському єднанні.

Разом з братнім російським народом ми безсмертні в віках (Тич., II, 1947, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. братній — бра́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. братній — (ділі) братів; (дух) братерський, братерній, товариський, дружній, побратимський, братський, рідний. Словник синонімів Караванського
  3. братній — [брат(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. братній — -я, -є. 1》 Прикм. до брат 1), 2). || Належний братові, братам. 2》 Власт. братові; такий, який буває між братами; братерський, товариський, дружній. 3》 Який живе в братерстві, в братському єднанні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. братній — БРА́ТНІЙ, я, є. 1. Прикм. до брат 1, 2, 5. З думки мені не йде братня біда (Сл. Гр.); Щоб братню кров пролити, просять І потім в дар тобі приносять З пожару вкрадений покров! (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. братній — Братерський, братський Фразеологічні синоніми: братерський привіт; братська могила Словник синонімів Вусика
  7. братній — подава́ти (дава́ти, простяга́ти і под.) / пода́ти (да́ти, простягти́ і под.) (бра́тню (помічну́ і т. ін.)) ру́ку (допомо́ги) кому і без додатка. Підтримувати когось, допомагати кому-небудь у скрутний для нього час. Фразеологічний словник української мови
  8. братній — ДРУ́ЖНІЙ (про ставлення, відносини тощо), БРАТЕ́РСЬКИЙ, БРА́ТНІЙ, БРАТЕ́РНІЙ рідше, БРА́ТСЬКИЙ рідше, ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, ТОВАРИ́СЬКИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, ЗЛА́ГІДНИЙ розм.; МИ́РНИЙ, ДОБРОСУСІ́ДСЬКИЙ (між сусідами, країнами). Словник синонімів української мови
  9. братній — Бра́тній, -ня, -нє; -ні, -ніх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. братній — Братній, -я, -є Братній, братнинъ. З думки мені не йде братня біда. МВ. В братніх (чоботах) не бував, бо без пришов і халяв. Чуб. V. 1126. Словник української мови Грінченка