1. Словник української мови в 11 томах

брезкнути

БРЕ́ЗКНУТИ, ну, неш, недок. Ставати хворобливо товстим, брезклим; набрякати.

Дзеркало показало йому людину з явним натяком на друге підборіддя.. Тіло вже почало брезкнути (Шовк., Інженери, 1956, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брезкнути — бре́зкнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. брезкнути — -ну, -неш, недок. Ставати хворобливо товстим, брезклим; набрякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брезкнути — БРЕ́ЗКНУТИ, ну, неш, недок. Ставати хворобливо товстим, брезклим; набрякати. Дзеркало показало йому людину з явним натяком на друге підборіддя .. Тіло вже почало брезкнути (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
  4. брезкнути — ПУ́ХНУТИ (ПУ́ХТИ) (про тіло та його частини — збільшуватися в об'ємі від запалення, удару, отруйного укусу, втоми і т. ін.), ОПУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, БРЕ́ЗКНУТИ, БРЯ́КНУТИ, СПУХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. брезкнути — Брезкнути, -ну, -неш гл. Брюзгнуть. Словник української мови Грінченка