бригадирів

БРИГАДИ́РІВ, ова, ове. Належний бригадирові.

Ще раз оглянув бригадирову постать (Мик., І, 1957, 205);

Неясна, несформульована думка з’явилася на мить у бригадировій голові (Донч., І, 1956, 479).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бригадирів — бригади́рів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бригадирів — -ова, -ове. Належний бригадирові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бригадирів — БРИГАДИ́РІВ, рова, рове. Прикм. до бригади́р. Ще раз оглянув бригадирову постать (І. Микитенко); Неясна, несформульована думка з'явилася на мить у бригадировій голові (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах