бровенята
БРОВЕНЯ́ТА, я́т, мн. (одн. бровеня́, я́ти, с.). Зменш.-пестл. до бро́ви.
Одна його доля — чорні бровенята (Шевч., І, 1951, 41);
А які в неї бровенята! Неначе хто намалював на папері! (Н.-Лев., II, 1956, 64);
Таня суворо супила бровенята (Збан., Між.. людьми, 1955, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me