1. Словник української мови в 11 томах

броненосець

БРОНЕНО́СЕЦЬ, сця, ч. Корабель військового флоту, покритий бронею і озброєний далекобійними гарматами.

Вчора ми їздили оглядати один італьянський броненосець (Л. Укр., V, 1956, 404);

До Одеси прибув броненосець "Потьомкін", і на ньому матроси підняли червоний прапор (Кучер, Чорноморці, 1956, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. броненосець — бронено́сець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. броненосець — -сця, ч. Корабель військового флоту, покритий бронею та озброєний далекобійними гарматами; панцерник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. броненосець — БРОНЕНО́СЕЦЬ, сця, ч. 1. Потужний військовий броньований корабель, обладнаний далекобійними гарматами. Вчора ми їздили оглядати один італьянський [італійський] броненосець (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. броненосець — див. броньовик Словник синонімів Вусика
  5. броненосець — БРОНЕНО́СЕЦЬ (військовий корабель, облицьований бронею), ПА́НЦИРНИК (ПА́НЦЕРНИК). Словник синонімів української мови